Історія школи

Після розгрому в 1918 році кайзерівської Німеччини, білогвардійських армій Врангеля, Денікіна в 1919 році та різних бандитських угрупувань, в 1921 році в місті почався відбудовчий період. Старі навчальні заклади в 1920 році були ліквідовані. У приміщенні обох гімназій для дітей населення міста Кобеляки стали безкоштовно працювати семирічні школи № 1 та № 2.

У 1932 році міські семирічні школи № 1 та № 2 стали середніми.

Кобеляцька СШ № 2 розміщувалася по вулиці Леніна в приміщенні колишнього хлібзаводу. Молодші класи навчались в будинку на розі вулиць Леніна і Фрунзе. Нині там жилий будинок. Середня школа № 2 носила ім’я В.І. Леніна. До 1936 р. називалася школою робітничої молоді, а у 1936-1937 н.р. відкрився 8-й клас. У 1939 році відбувся перший випуск повної середньої школи № 2 .

Тут діяла піонерська організація Дружина носила ім’я В.І. Леніна, налічувала 10 піонерських загонів.

У роки окупації фашистами міста з 1941 р. по вересень 1943 року школа не працювала. І відновила роботу після звільнення міста Кобеляки у 1943 році.

Навчальний заклад розташовувався в різних приміщеннях. Центральним був будинок, де зараз навчаються учні початкових класів, а до цього тут був дитсадок № 3 .   У роки війни приміщення школи було під німецьким складом, тому довелося його ремонтувати. Молодші класи розміщувалися в будинку по вулиці Шевченка. Зараз на цьому місці знаходиться редакція районної газети «Колос» та видавництво «Кобеляки».

Зразу ж після війни в учнів не було ні зошитів, ні підручників, навіть не було на чому сидіти. І вчителі, й учні виготовляли столи, табуретки, приносили їх з дому. Писали на старих газетах, книгах. З настанням холодів самі заготовляли хмиз, дрова.

Класи переповнені, серед дітей були переростки. Навчання у цей період проходило у дві зміни, жили весело. Багато уваги приділяли художній самодіяльності. Працювали драматичний, музичний, акробатичний гуртки. Школярі активно займалися фізкультурою. Добре працював учнівський комітет. Учні школи допомагали колгоспам у зборі врожаю; виготовляли різні прилади, брали участь у відбудові міста (відбудували 48 будинків).

У 50-х роках теж були складні умови для навчання і роботи. Учні навчалися у чотирьох приміщеннях, які знаходилися на далекій відстані один від одного.

Середня школа № 2 м. Кобеляки була на той час найбільшою за кількістю учнів у районі. Тут тільки 8-10 класів налічувалося десять: 4-десятих, по 3 дев’ятих і восьмих, а усього 22 комплекти, в яких навчалося понад 700 учнів. Тим часом школа мала лише 10 класних кімнат.

У 1955 році відбувся перший випуск десятих класів Кобеляцької середньої школи № 2. Тоді одержали атестати зрілості 128 випускників.

У 50-60 роках зверталася величезна увага на чітке планування навчально-виховного процесу, підбір класних керівників. Чітко планувалася позакласна і позашкільна робота. Систематично проводилися предметні вечори, суспільно-корисна праця, надавалася допомога колгоспам у сільськогосподарських роботах здійснювалася навчально-дослідна діяльність на ділянках. Зверталася увага на організацію учнівського колективу, роботу піонерської та комсомольської організацій.

З 60-х по 1976 роки школа розміщувалася у трьох пристосованих приміщеннях. Учнів навчалося багато, заняття проводилися у дві зміни. Умови були складними, не було спортивного залу, шкільної майстерні, уроки фізкультури доводилося проводити на подвір’ї біля школи або на спортмайданчику.

Трудовому, фізичному, естетичному вихованню приділялася значна увага. Учні посадили каштанову алею по вулиці Леніна, копали фундамент під кінотеатр «Іскра». Під час проходження трудової практики виконували різні роботи, часто працювали на будівництві. Кожного року учні збирали 20-25 т металобрухту.

У 1966 році стала до ладу радіоустановка. Радіолюбителі Валерій Савенко, Василь Койнаш, Валерій Лебідь і Григорій Сокін змонтували апаратуру, зробили проводку. Добре налагодженою була робота туристсько-краєзнавчою гуртка.

У 1971 році тематично оформлена кімната бойової і трудової слави.

У  1973 році розпочалося будівництво нової школи. Його вела будівельна організація ПМК – 69, яку очолював Проскурня Анатолій Миколайович. З початку будівництва і вчителі, і батьки, і діти активно допомагали в будівельних роботах. Узагалі, це було будівництво усього міста.

І ось 1 вересня 1976 року – урочисте відкриття Кобеляцької середньої школи № 2. Символічний ключ приймає у той час завідувач навчальної частини Скляренко Микола Володимирович.

Двері відчинило світле, просторе, триповерхове приміщення з активною залою та їдальнею, спортивним залом і майстернями. Педколектив працював за кабінетною системою. У 1978 році вперше будь організований табір праці й відпочинку «Юність» для старшокласників. Він працював на базі колгоспу ім.. Мате Залки в с. Кунівка. Учні пололи цукровий буряк, а після роботи організовували спортивні змагання, виступали з концертами перед жителями села, ходили в походи.

80-90-і роки ХХ століття в діяльності навчального закладу характеризуються як роки, коли дуже велика увага приділялася якості навчання, профорієнтаційній роботі, естетичному вихованню школярів.

У 1986 році адміністрація школи придбала новий комплект духових інструментів. Був організований духовий оркестр, що став прикрасою усіх свят. Хоровий колектив хлопчиків 2-3 класів – переможець районних оглядів художньої самодіяльності. Його виступ приносив велику насолоду громадськості міста. Туристсько-краєзнавча робота в школі займає чинне місце. Юні туристи – постійні переможці районних та обласних змагань зі спортивного орієнтування, техніки туризму.

У 1997 році Кобеляцькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 присвоєно ім’я Олеся Гончара, 2 квітня 1998 року розпочав роботу музей письменника – земляка.

Нове століття дало старт новим можливостям навчального закладу.

Школа сьогодні – це інноваційні технології, це інтерактивні форми навчання, це профільні класи.

У 2004 році вводиться  зовнішнє незалежне оцінювання. Навчальний заклад стає районним центром заклад стає районним центром тестування, вчителі – інструкторами та старшими інструкторами з проведення ЗНО.

У 2005 році створена рада учнівського самоуправління, випускається шкільна газета «ЗОШ № 2».

У 2001 році розпочав роботу ансамбль барабанщиць, який є учасником багатьох міських та районних заходів.

У 2011 році школа атестована з найвищою оцінкою «Вища категорія».

Школа живе, розвивається, йде вперед, не зупиняється на досягнутому і кожного року випускає в життя своїх вихованців, які гідно продовжують її традиції в різних куточках України.